Полічка, вибач, що замість вдячності і підтримки, коли ти мене реально почула, я відповіла потоком нових претензій.
Я не знаю чи це бажання додушити, бо я потенційно відчула твою слабину через те, що ти "прогнулась" і вже не була такою твердою і незламною, якою здавалась раніше до тієї розмови у мене на кухні, і я це використала, чи я просто занадто довго мовчала, чи і те, і те, і ще щось зверху.
Вибач.
Дякую, що відкриваєшся мені. По-справжньому.
Ми дуже рідко бачимось останні місяці, але кожного разу це, якщо задуматись, щось трансформаційне.
Я не знаю як описати наші стосунки, бо це щось дивне і по відчуттях дуже глибоке.
Я дуже вдячна тобі, що ти в мене є і надзвичайно рада, що both of us did not give up on each other.
Люблю, сильно!