Що змінилось ?

Я більше не чую ті шизофренічні тривожні голоси в своїй голові.

Полічка, вибач, що замість вдячності і підтримки, коли ти мене реально почула, я відповіла потоком нових претензій.
Я не знаю чи це бажання додушити, бо я потенційно відчула твою слабину через те, що ти "прогнулась" і вже не була такою твердою і незламною, якою здавалась раніше до тієї розмови у мене на кухні, і я це використала, чи я просто занадто довго мовчала, чи і те, і те, і ще щось зверху.
Вибач.
Дякую, що відкриваєшся мені. По-справжньому.
Ми дуже рідко бачимось останні місяці, але кожного разу це, якщо задуматись, щось трансформаційне.
Я не знаю як описати наші стосунки, бо це щось дивне і по відчуттях дуже глибоке.
Я дуже вдячна тобі, що ти в мене є і надзвичайно рада, що both of us did not give up on each other.
Люблю, сильно!

Терапія. Боляче.
Здається, що більше немає сил і ресурсу, щоб все глибше залізати в себе і свої захисні механізми.
Хочеться плакати, нити, скуліти, але вже теж не виходить.
Не виходить по-старому, не вмію по-новому і здається, що просто вже не можу ніяк.

Я щойно повернулась з найкращого концерту у своєму житті, на який пішла після першого заняття з акторської майстерності вже у своїй групі (а не на пробному), яку, як виявилось, веде справжній актор кіно.

Хоч я до кінця і не знаю чи концерт виявився найкрашим, чи це просто я нарешті жива, але майстерність Гаррі Стайлза володіти залом сумнівам в жодному випадку не підлягає.

2023 виявився роком інвестицій в себе - справжніх, за мотивами щирих бажань і перших паростків любові до себе: дайвінг, водіння, акторське, інтенсивні тренування в орандж, йога, масаж, професійно підібраний догляд за обличчям, якісні засоби для догляду за волоссям…

Галина, як і в переважній більшості ситуацій, була права.
Те, що виривалось з мене назовні з таким відчаєм, насправді виявилось тим, що я давно знала, нехай не до кінця і усвідомлювала.
Я контрзалежна і нарцистична.
Я впадала в лють і кидалась речами, коли інші не поводили себе так як хотіла, я вкусила однокласницю, я закривала вуха руками и пищала, що я не чую свою прабабусю, коли мені не хотілось її слухати, я викидала закоханих в себе хлопців як непотрібні речі, коли їх функція втрачала свою актуальність або привабливість для мене…
Я не мала найменшого розуміння, що у них всіх є почуття.
Вони живі, їм боляче, вони не створені, щоб обслуговувати мене.
Я зваблювала всіх і всюди як моя мама.
Для мене не існували чужі кордони…
Я непомірно вдячна татові та прабабусі з прадідусем за те, що подарували мені любов, за досвід теплих стосунків, за те, що я не стала таким нарцістисним монстром як мама з бабусею.
І якщо чесно, то мені їх щиро шкода.
Я б не хотіла провести своє життя в замороженому нарцистичному режимі існування.
Я хочу жити і насолоджуватись кожнісінькою секундочкою свого життя, кожнісінькою безкорисною безфункційною секундочкою, яка просто приносить насолоду, бо це просто приємно лежати на пляжі, відчувати як міліметр за міліметр нагрівається твоє тіло і слухати шум хвиль, а не дратуватись від того що так по-тупому марнуєш час в погоні за бажаною засмагою.
Я колись обов'язково напишу книгу.
Той дитячий голос в моїй голові, який здатний створювати сюжети і художні описи того, що сприймають всі сенсорні системи мого тіла повернувся.
І я за ним сумувала.
Сумувала, хоч і не пам'ятала що саме втратила.
Та це не має жодного значення, колі нарешті знайшла себе.
Тепер коли я знаю найогиднішу правду про себе, мені нічого не страшно.
Той, хто викрив сам себе, не боїться бути викритим кимось іншим.
А ще у кожного створіння є причини поводити себе саме в той спосіб, в який це відбувається, навіть якщо вони нам невідомі, навіть якщо вони невідомі йому самому…

І який же це кайф вільно писати після стількох років хаточення в темниці нарцистичного сорому.
Відчуття внутрішнього польоту...
Ох і не дарма я раніше "випадково" приїхала до аеропорту.

Malaga, Costa del Sol - voy a volver.

***
Мене дратує моя психотерапевт не лише через те, що руйнує мої уявлення, а і через те, що не знає мене.
Я уявляла, що в терапії мені все про мене розкажуть і видадуть інструкцію швидкої та максимально ефективної експлуатації.
А виявилось, що мій психотерапевт не розуміє навіть того, що раніше я не могла розслабитись в теплих країнах, бо виглядати треба було ще ідеальніше ніж зазвичай враховуючи обмежену кількість одягу: саме моя мама вважала мої розтяжки на грудях як щось неприпустиме абсолютно забороняюче носити вільні майки.

***
Макс: додати в чс інтерна, який відхилив пропозицію.

***
Сара: сказала що ще хочу зробити, не запитавши її думку.

***
Водій таксі: другий штраф за місяць за те, що перетнути суцільну, бо спішив забрати мене, яка теж спішила.

***
Яхта: люди притягуються невипадково - різні платформи, схожий вайб.

Вчорашня сесія з психотерапевтом мене зламала.
Я відчуваю нереальну фрустрацію від того, що після трьох років терапії мені здається ніби я знаю і розумію ще менше, ніж раніше. Від того, що мої способи вирішити якісь моменти потенційно можуть створити ще неприйнятніші для мене ситуації: я хотіла познайомити своїх друзів між собою, щоб подолати нарцистичний сором за всіх і все.
А таке знайомство потенційно може призвести до того, що мої друзі зблизяться між собою сильніше ніж зі мною через мою нездатність на близькість та повну довіру.
Ідеальний план, який закінчується моєю персональною катастрофою.

Три кити тривалих романтичних стосунків:
любов, повага і довіра.

Я не вмію довіряти і довірятись.

Чи вмію я любити?
Можливо, Теслу.

А чоловік, якого я зможу поважати, здається максимально out of my reach. Це скоріше вигаданий персонаж іспансього серіалу, ніж реальна людина.
А навіть якби і реальна людина, то я ще зовсім не на тому рівні, щоб такого персонажа зацікавити. Адже я хочу партнерських стосунків, а не татуся чи наставника.

Чому мені завжди мало? Чому я не можу задовільнитись тим, що і переважна більшість? Невже все своє життя я проведу в погоні за якимось недосяжними вершинами?

Навіть Саша, яка на даний момент має найкращий достаток зі всіх моїх знайомих, сказала, що в мене надзвичайно високі вимоги. Чи це було не про гроші?

Я заплуталась. Я втомилась. Я так хотіла б прокинутись поруч з високим сильним чоловіком, поцілувати його в плече і сонно поплестись готувати сніданок в його футболці, щоб потім він відвіз мене кудись до води.